#Леся_Українка_150

25 лютого вся громадськість відзначає 150-річчя з дня народження Великої дочки українського народу , яка золотими літерами вписала свою творчість в культурну спадщину нашої нації, підіймаючи її до рівня кращих зразків світового красного письменства. Крізь роки промовляє до нас Леся Українка. Ця тендітна жінка несла у своєму серці вогонь поезії, любові, оту незгасну іскру Прометея, яка освітлювала її життєвий шлях.

Цікавим і захопливим став для учнів 7-А класу Роменської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 10 урок-вікторина «Леся Українка – геній тендітної незламності», підготовлений учителем української мови та літератури. Діти переглянули презентацію «Велика дочка Прометея», ознайомилися з цікавими фактами життя Лесі, її родини: Косачів (предків по батькові) та Драгоманових (предків по матері), подробицями кохання Лариси Петрівни, багатогранною творчістю. Ця геніальна жінка знала понад десять мов, успішно перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської; у 19 років написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». А ще була активною громадською діячкою: 1906 року обрана до правління київської «Просвіти», перекладала українською мовою твори європейської соціал-демократичної літератури, що привернуло увагу царських жандармів. Як наслідок – арешт і закриття «Просвіти».

Так склалося, що Лариса Петрівна стала мандрівницею не з власної волі. Потребою в лікуванні викликані подорожі до європейських країн світу: Австро-Угорщини, Німеччини, Італії, Єгипту, Швейцарії – та найріднішою завжди залишалася Україна, її Колодяжне (садиба Косачів). «Колодяжне – це вдома, а решта, то це все так собі – між іншим».

Після перегляду й обговорення відео учні працювали з цікавою вікториною й конкурсами. Завершився захід словами з величної поезії Лесі Українки, яку прочитала вчитель:

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть, думи сумні!